Редакційна колегія ІАБ
зоозахисного руху 2012 р.
Зміст
Вступ.
Терміни і поняття.
1. Завдання вуличних зоозахисних акцій
• Завдання вуличних акцій протесту
• Стратегічні завдання
- Формування громадської думки
- Формування широкої мережі мобільних груп прихильників
- Реалізація програм заохочення та стимулювання активістів
- Нарощування хвилі протесту
• Тактичні завдання
- Виведення локальної суспільної проблеми в публічну сферу
- Створення інформаційних приводів
- Прорив інформаційної блокади
- Охоплення чужого інформаційного сліду
2. Форми проведення вуличних зоозахисних акцій
• Масовий мітинг, демонстрація, хода, опитування, розповсюдження зоозахисної інформації, збір підписів та ін.
• Пікетування
- Інформаційний пікет
- Зоозахисний пікет протесту
• Театралізована акція
• «Проривна» акція – несанкціонована акція
• Зоозахисний флеш-моб - міф і реалії
• Вуличний PR-маневр у зоозахисті
3. Критерії ефективності вуличних зоозахисних акцій
• «Сухий інформаційний залишок» - інформаційне охоплення акції
• Реакція об'єкта протесту на проведену акцію
• Виконання владою вимог, заявлених на акції протесту
4. Законодавче регулювання вуличних акцій в Україні
5. Зоозахисний рух України
6. КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВУЛИЧНИХ ЗООЗАХИСНИХ АКЦІЙ
«ВУЛИЧНИЙ ЗООЗАХИСНИЙ ПРОТЕСТ»
Вулична зоозахисна політика в сучасній Україні
Порівняльний аналіз зоозахисного руху в період з 2008 року і в період прогресивності зоозахисної свідомості після об 'єднання українських зоозахисних організацій в Спілку «АЗОУ» дозволяє стверджувати, що активний осередок зоозахисних лідерів взяли курс на її серйозну реорганізацію.
Курс на побудову, так званої, «скульптури зоозахисту» знайшов вираження, зокрема, у зміні порядку громадських об'єднань зоозахисників, у виникненні нових форм прояву зоозахисної діяльності, в уніфікації порядку з долученням моніторингового аналізу зоозахисного руху України, у закріплені Зоозахисної Етики та еколого-етичних норм діяльності зоозахисників, в розмежуванні зоозахисної діяльності на: зоозахист, участь у процесі зоозахисту, та псевдо-зоозахист.
Крім того, задіявши безпрецедентний адміністративний Інтернет -ресурс «ІАБ – інформаційно-аналітичне бюро» зоозахисної спільноти, фактично взяла курс на інформаційну революцію в свідомості всіх учасників зоозахисного процесу. У порівнянні з періодом 1990-х років, коли зоозахист був основним майданчиком любительської активності, сьогоднішню лояльність «ІАБ» можна розцінювати, як успіх і прорив у нове русло зоозахисту України на європейську і навіть світову спільноту зоозахисників. Вигоди очевидні - «ІАБ», зайнявши всі ключові пости в інформаційному просторі, без тривалих дискусій і зволікань, підтримує практично будь-які ініціативи, які виходять з суспільного кола, обуреного жорстокістю до тварин і відсутністю зацікавленості влади правами природи. Зоозахисний простір для громадської дискусії заявляє через «ІАБ»: «Культура зоозахисних процесів змінить свідомість і надасть можливість затвердити в суспільстві Права Природи».
Сьогодні ж, у ситуації системі зоозахисних координат, коли вона позбавлена владної трибуни і виявилася фактично видавлена з парламентської площини (Міністерство екології відмовляється займатись даним питанням), втративши навіть мінімальних можливостей легального впливу на процес прийняття рішень в країні, протестна активність з об'єктивних причин зосередилася на вулиці. При цьому треба зазначити, що використання вуличних методів ведення зоозахисної боротьби організаціями і активними лідерами в зоозахисті - явище для української громади не нове. «Еко...» дуже активно, хоча і не досить ефективно, виводили своїх прихильників на вулиці і в 1990-і роки. А ось освоєння механізмів прямого громадянського тиску на владу громадськими рухами зоозахисного штабу - процес, який почався після того, як зоозахисна платформа затвердилася у своїй силі на початку 2009 року.
Більш того, після затвердження Зоозахисної Етики, зоозахисники прийшли до розуміння необхідності координації активності. Протягом останніх років як в Києві, так і в багатьох регіонах України проходили десятки вуличних неурядових зоозахисних виступів, організованих спільно зоозахиснимита екологічними організаціями.
Цей процес викликав об'єктивний інтерес до вуличних методів зоозахисної боротьби з боку суспільства і незалежних від держави засобів масової інформації. Крім того, затребуваність вуличного протесту всім спектром політичної опозиції країни створила необхідність серйозної наукової систематизації технологій і методик організації вуличного протесту в Україні.
ЗАВДАННЯ ВУЛИЧНИХ АКЦІЙ ПРОТЕСТУ
Вуличний протест як інструмент зоозахисної боротьби в руках громадських організації може сприяти виконанню завдань як стратегічного, так і тактичного характеру. Наприклад, одним із стратегічних завдань зоозахисної громадської організації чи громадського еколідера, що користується широкою суспільною підтримкою, в умовах авторитарного режиму і адміністративного тиску є захист Прав Природи і недопущення їх фальсифікації. Як показує практика, технології організації масових і протяжних у часі кампаній вуличного протесту і технології прямого ненасильницького громадянського тиску на владу виявляються найбільш ефективними для вирішення подібних стратегічних завдань. Приклади екологічних переворотів у Болівії (природа отримує свої права в 2011 році http://www.proza.ru/2011/04/23/951 ), 2007 Цюріхський кантон в якості експерименту вперше ввів посаду «адвоката тварин», 30 листопада 2006 Нідерланди увійшли в історію як перша країна в світі, в парламенті якої представлена Партія для Звірів, у 2008 році Іспанія стала першою країною, що представила резолюцію про права людиноподібних мавп та офіційно заборонила кориду в Каталонії в 2010 році - Каталонські законодавці посилаються на 180000 підписів, зібраних різними організаціями, що вимагають відмовитися від кривавого видовища переконливо доводять, що підготовка рушійних сил до зоозахисної діяльності в умовах авторитарного режиму повинна бути зосереджена не тільки в електоральній активності, але і в організації широкої мережі мобільних груп прихильників. Іншими словами, стратегія зоозахисту має бути спрямована на підготовку масового виведення людей на вулиці. При цьому особлива вимога повинна пред'являтися до якості «людського ресурсу» зоозахисного руху, оскільки для вирішення завдань абсолютно напряму залежать від іміджевого статусу лідерів зоозахисту.
Стратегічні завдання
Стратегічні завдання зоозахисного руху при підготовці до вуличних протестів в умовах авторитарного режиму, узагальнюючи, полягають в наступному:
1. Формування громадської думки з ряду смислових напрямів навколо наступних тверджень:
- Ні жорстокості в суспільстві, Природа має Права, тварини мають право на захист та ін.;
- Зоозахиний рух сильний, його лідери рішучі, і ми користуємось широкою суспільною підтримкою в Україні та за кордоном;
- Громадскість вимагає від влади узаконення Прав Природи з утвердження еколого-етичних норм;
- Громадскість зможе захистити тварин і не дозволити їх масове знищення тільки вийшовши на вулиці і надавивши на владу прямим громадянським тиском, але не використовуючи при цьому зброю;
- Влада не наважиться піти проти народу і використовувати силу (ліквідація «фактора страху»).
2. Формування широкої мережі мобільних груп прихильників і розробка ефективної системи їх оповіщення та оперативних механізмів мобілізації.
3. Реалізація програм тренувань активістів як у галузі теоретичної підготовки та еколого-усвідомлення зоозахисного руху, так і в галузі навчання прикладним технологіям проведення акцій прямої дії.
4. Нарощування хвилі протесту таким чином, щоб логічним апофеозом її стала відповідна зміна свідомості суспільства з врахуванням екоглого-етичних нор існування людини в природі.
Тактичні завдання
Організація вуличних акцій протесту може також визначатися наступними тактичними завданнями сили зоозахисних процесів в суспільстві:
1. Виведення локальної суспільної проблеми в публічну сферу.
Найчастіше серйозним ресурсом для підвищення суспільної підтримки зоозахисних процесів в суспільстві стає забезпечення публічної дискусії навколо локальної проблеми, яка до цього обговорювалася лише у вузькому колі фахівців, або людей, яких дана проблема зачіпала безпосередньо. При цьому, залежно від ступеня потенційного громадського інтересу до проблеми, громадський резонанс навколо неї може придбати як регіональний, так і загальноукраїнський характер і навіть світовий (саме це відбувається на передодні Євро 2012, коли світова зоозахисна спільнота оприлюднює факти жорстокого знищення безпритульних тварин в Україні).
Організація вуличної акції протесту є одним з найбільш ефективних в зоозахисному русі інструментів забезпечення публічності локальним проблемам.
Технології забезпечення публічності локальним суспільних проблем вельми ефективні, якщо зоозахисна громадська організація (активісти в суспільних мережах) починає працювати в новій місцевості. Для підвищення рівня власної впізнаваності та формування груп підтримки необхідно проаналізувати ситуацію і виявити суспільну проблему, яка викликає серйозну стурбованість місцевих жителів. Наступним кроком стає робота з лідерами місцевого громадської думки, мають ресурс впливу на людей, яких безпосередньо торкається дана проблема. Далі зоозахисна організація бере на себе роль посередника між громадськістю та органами місцевої влади. Після цього лідерами зоозахисного руху організовується акція протесту за участю людей, яких безпосередньо торкається проблема. Основним завданням тут стає широке залучення представників засобів масової інформації, яке зобов'язана забезпечити громадська організація силами свого організаційного ресурсу (і тим самим довести свою спроможність в очах громадськості на першому етапі). Треба зазначити, що для забезпечення інтересу ЗМІ необхідно грамотно підібрати формат акції протесту, надавши їй по можливості максимально скандальний характер (перекриття дороги, блокування будівель органів влади та транспортних засобів чиновників, вивішування транспарантів на адміністративних будівлях тощо). Для досягнення позитивного ефекту корисним також є організація через деякий час після проведення акції протесту прес-конференції за участю спеціаліста, лідера, активіста зозахисного руху або визнаного авторитету з даної проблеми з декларацією додаткових скандальних фактів, пов'язаних з порушеною темою.
Висвітлення у ЗМІ акції протесту є громадським визнанням наявності фактора «соціальної напруженості». Зазвичай це стає серйозним стимулом для початку діалогу між місцевою владою та громадськістю, в результаті чого, з одного боку, досягається компроміс у вирішенні проблеми і, з іншого боку, зростає популярність зоозахисного руху, що є посередником між владою і інтересами громадськості. Початок такого діалогу і, за вдалого розвитку ситуації, вирішення проблеми остаточно доводять спроможність зоозахисної організації в очах громадськості. Вдячна за допомогу місцева громадськість стає перспективним ресурсом для рекрутингу активістів відповідної зоозахисної структури і, більше того, формування груп її підтримки, які фактично вже склалися в період проведення акції протесту.
Проілюструвати технологію забезпечення публічності локальної проблеми можна на прикладі: локальна проблема – Київськиї зоопарк. 2011 року, 30 квітня, о 15:00 біля Київської міської державної адміністрації відбулась акція протесту проти жорстокого ставлення до тварин у Київському зоопарку та непрозорої діяльності цієї установи. Детальніше про акцію тут: http://animalprotect.org/forum/index.php/topic,1888.0.html В пам’ять про слона Боя та інших загиблих в зоопарку тварин відбудеться перформанс із живим виконанням траурної музики.. 20 грудня 2009 р. біля стін Київського зоопарку відбулася перша акція зоозахисників проти негуманної діяльності його адміністрації. Детальніше про акцію тут: http://stopzoocide.livejournal.com/686.html Громадська ініціатива «Стоп зооциду!», Живий журнал: http://stopzoocide.livejournal.com/ Громадська ініціатива «Спілка вільних журналістів «Природа над усе!»».
В 2009 році «АЗОУ» було санкціоновано проведення пікету під стінами КабМіну з вимогами ратифікувати «Європейську конвенцію на захист домашніх тварин. 1987 р.» та згідно закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» врегулювати надлишкову чисельність безпритульних тварин гуманними методами.
Безпрецедентне, масове вбивство і отруєння тварин в Україні напередодні чемпіонату Європи 2012 року спонукає зоозахисну спільноту бойкотувати фудбольне свято і констатувати те, що Україна не варта уваги зі сторони Європи, що Україна жорстока держава з низькою культурою. http://www.globalpost.com/dispatch/europe/100901/animal-rights-ukraine-peta-yanukovych Численні звернення зоозахисників до європейських лідерів зоозахисту привернули увагу Європи до українських собак. В 2011 році Україну відвідали «Чотири лапи», «Німецький союз захисту тварин», принцеса Майя фон Гогенцоллерн, «Тварини без кордонів», «PETA» та інші. Під час кампаній «Зупинимо вбивство вуличних тварин на передодні Евро-2012» зоозахисна спільнота Європи за участю представництв в різних містах Німеччини, Швейцарії та Австрії організовує акції протусту під посольствами України та офісами УЕФА. За три місяці було проведено як локальні акції протесту в Європі , так і в Україні мітинги протесту у Києві під час проведення чемпіонату з футболу http://www.peta.org/b/thepetafiles/archive/2011/11/14/dogs-and-cats-in-trouble-in-ukraine.aspx . Відвідані міста Київ, Донецьк, Харьків, Львів....
Існує також рух за етичне ставлення до тварин, що обєднує людей переконаних в тому, що тварини мають права і заслуговують того, щоб їх інтереси були враховані, в не залежності від прав людини. Саме цей рух використовує вуличний протест, як основну ресурс для привернення уваги до зоозахисту. http://www.facebook.com/Femen.UA#!/officialpeta?sk=wall
Найбільшим українським активістом вуличного протесту є угрупування «FEMEN». http://www.facebook.com/Femen.UA Їхні акції на захист тварин в Україні облетіли всю Європу. Більшість акцій не були санкціоновані владою, що викликало конфлікт з міліцією і додало угрупуванню скандальності. На підтримку вимог протестуючих виступили ряд екологів і зоозахисників. Під час кампанії протесту конфліктну ситуацію навколо «FEMEN» висвітлили більшість українських і не тільки газет, а також ряд телевізійних каналів (у тому числі і на міжнародному рівні - програми «Євроновини»), при цьому велика частина публікацій була спрямована на підтримку вуличного протусту в зоозахисному русі.
Організовані кампанії протесту європейської зоозахисної спільноти («PETA», «Німецький союз захисту тварин», «Чотири лапи» та ін.), українськими зоозахисниками («АЗОУ», «Природа над усе!») і не тільки («FEMEN»), дала наступні результати:
- Забезпечення скандальності та публічності проблеми;
- Визнання українською владою факту наявності соціальної напруженості в Україні в темі захисту тварин та початок діалогу про врегулювання проблеми гуманними методами;
- Підписання в липні 2011 року «Європейської конвенції на захист домашніх тварин». Наступним кроком стане ратифікація. Підписання Європейської конвенції про захист домашніх тварин сприятиме процесам поступової євроінтеграції України, зокрема у сфері захисту тварин від жорстокого поводження, встановлення європейських стандартів ставлення людини до домашніх тварин, їх утримання тощо;
- Значно вищий результат поширення інформації зоозахисного напрямку в інтернет ресурсах;
- Формування мобільної групи підтримки зоозахисного руху в Україні - фактично на базі учасників кампаній протесту було сформовано актив, що використовує вуличний протест, як засіб привернення уваги до проблем тварин в Україні.
Таким чином, необхідно відзначити: в рамках виконання завдання виведення локальної суспільної проблеми в публічну сферу шляхом організації вуличного зоозахисного протесту зоозахисна спільнота може вирішувати також ряд додаткових екологічних завдань. Серед додаткових завдань можна відзначити такі, як формування громадської думки через інформаційний вплив на електорат, активізація та мобілізація прихильників, організація громадського тиску на владу та інші.
Створення інформаційних приводів.
Зоозахисна організація не може претендувати на серйозний успіх при проведенні виключно політики коментування. Тобто, крім критичної риторики щодо дій влади та інших зоозахисників, в організації або в лідера-зоозахиснка існує об'єктивна необхідність у формуванні (або, щонайменше, участь у формуванні) ідеологічного порядку виходячи з власного бачення ситуації. Однією з найскладніших завдань зоозахисного процесу в умовах боротьби стає донесення до суспільства своєї точки зору, або, іншими словами, створення власних інформаційних приводів.
В арсеналі зоозахисной спільноти одним з вдалих прийомів, спрямованих на вирішення цього завдання, є, наприклад, підготовка альтернативного проекту щодо укорінення питання Прав Природи в державній політиці і, природно, його публічна презентація. Для лідерів зоозахисного руху найбільш надійним інструментом у вирішенні завдання створення інформаційних приводів є вуличні акції, спрямовані, головним чином, на надання публічності суспільних проблем, які пропонують обговорити суспільству лідери.
Так, в жовтні 2011 року активісти молодіжної організації «FEMEN» провели радикальну акцію http://femen.livejournal.com/177133.html . Топлес-активістки FEMEN в масках мертвих тварин проникли на дах центрального входу в Київський зоопарк. Закріпивши величезний банер на конструкціях будівлі, активістки перейменували заклад в «ЗООМОРГ». FEMEN впевнені, що нова назва найбільш точно відображає ідеологію і функцію центрального столичного звіринця. З даху зоопарку FEMEN волає до світової політичної та наукової еліти з вимогою рішуче втрутитися в драму, що відбувається за стінами київського звіринця. Активістки FEMEN завалили центральний вхід звіриними потрохами і залили кров'ю. Адміністрація зоопарку зробила невдалу спробу затримати учасниць акції, заблокувавши входи і виходи. Активістки спритністю і силою проклали собі шлях відходу. Жіночий рух FEMEN висловлює подяку двом невідомим чоловікам, які силовим способом посприяли звільненню активісток. Робота зооморга паралізувалась на 2 години. В даному випадку ми не торкаємося питання про відповідність цього стереотипу реальності, оскільки політичне маніпулювання, зокрема, в розпалюванні суспільних емоцій взагалі не пов'язане з відповідністю або невідповідністю висунутого гасла реальності, а спрямоване лише на максимальну епатажність і скандальність.
Акція «FEMEN» викликала великий суспільний резонанс, отримавши широке висвітлення як в українських, так і в зарубіжних засобах масової інформації. Вуличний протест став початком дискусії у вітчизняних ЗМІ про зоозахисний характер української політичної системи, про роль молоді в сучасній політиці, про допустиму грань радикалізму протесту і так далі. Поставлена зоозахисниками і « FEMEN» проблема обговорювалася протягом місяця, і в ході цього «медійну трибуну» для висловлення своєї позиції отримали як лідери зоозахисту, так і їхні опоненти, а також незалежні політологи та експерти.
Прорив інформаційної блокади.
В умовах практичної відсутності еколого значущих засобів масової інформації зоозахисна організація нерідко позбавлена інформаційних механізмів доведення своєї позиції до громадськості. Найчастіше інформаційна блокада свідомо конструюється режимом з простою метою: позбавити суспільство інформації про діяльність зоозахисних та екологічних організацій. В епоху панування електронних ЗМІ інформаційну присутність стає ключовим питанням для життєздатності зоозахисної організації, тому лідерам зоозахисного руху доводиться виробляти тактики прориву інформаційної блокади.
Очевидно, що стандартна зоозахисна активність (заяви, прес-конференції, виступи лідерів, презентація проектів) в умовах інформаційної блокади виявляється практично непоміченою заполітизованими ЗМІ. Виходячи з цього, активність зоозахисних процесів, спрямована на прорив в інформаційний простір, може бути зосереджена за трьома напрямками:
1. Забезпечення масовості протесту.
Чим більш масову акцію протесту проводить зоозахисна спільнота, тим складніше засобам масової інформації відмовитися від її освітлення. Вихід декількох тисяч людей на вулицю під антиурядовими або провокуючими гаслами є подією в житті суспільства, і ЗМІ, відмовляючись від освітлення подібних акцій, природним чином опиняються під ударом громадської думки. Якщо відмова висвітлювати нечисленні зоозахисні виступи редакції підконтрольних владі ЗМІ можуть пояснювати маргінальністю протесту, то неувага до багатотисячних виступів таким чином аргументувати неможливо.
Як правило, у випадках масових протестів на захисть тварин і їх природних прав інформаційну блокаду дійсно вдається долати, хоча, звичайно, в проурядових ЗМІ переважають негативні оцінки акцій протесту і значно занижується кількість їх учасників. Однак якщо протест стає хвилеподібним, тобто тривалим в часі просторі і поступово охоплює декілька регіонів, долати інформаційну блокаду стає набагато простіше.
Прикладом вдалої кампанії масового протесту стала хвиля мітингів проти використання тварин у видовищних заходах. Під гаслами «Ні рабству тварин в індустрії розваг», «Stop зоокорупції в Україні» пройшли в кількох містах України. При цьому в ряді регіонів число учасників мітингів перевищувало сотню чоловік, а основною характерною рисою виступів розбиття палаток для збору підписів http://www.helpanimals.mk.ua/ru/novosti--poslednie-novosti-i-fakty/sobytija--proshedshie-i-grjaduschie-sobytija/480-do-not-pass-by-a-green-tent.html , а деколи перекриття доріг і блокування адміністративних будівель http://www.youtube.com/watch?v=X8TRWQ_KY_U ( такі методи привернення уваги найчастіше використовують псевдозоозахисники).
Наростання соціальної напруженості в загальнофедеральному масштабі змусило засоби масової інформації знаходити можливість для висвітлення зоозахисних виступів, при цьому масовість протесту змусила редакції направити критичну риторику не в бік зоозахисного руху, а на адресу економічного блоку уряду, що підготували проект змін до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
2. Радикалізація протесту.
Незважаючи на політичну цензуру і директиви на заборону висвітлення діяльності зоозахисників, існують ще й об'єктивні закони функціонування засобів масової інформації. Радикальні і скандальні акції протесту завжди викликають великий інтерес у суспільства. Попит на скандал в епоху панування електронних засобів масової інформації має в тому числі і комерційний характер - журналісти, «продаючи скандал», задовольняють суспільний попит. Радикальна акція протесту цікава суспільству головним чином саме своєю скандальністю, глядач або читач лише в другу чергу стане вникати в суть вимог протестуючих.
Політично значущі ЗМІ, що мають директиву не висвітлювати діяльність зоозахисних процесів, серйозно програють тим газетам і телеканалам, хай не порівнянним з політичного впливу, але вільним від цензури, які можуть собі дозволити надавати суспільству інформацію про радикальні акціях прямої дії вуличного зоозахисного процесу. Втрачаючи глядачів і читачів, редакції підконтрольних владі засобів масової інформації виявляються перед дилемою: або в шкоду власним комерційним інтересам, даючи карт-бланш конкурентам на освітлення радикального протесту, продовжувати політику замовчування активності зоозахисного руху, або все-таки знаходити можливість надання суспільству цієї інформації. Як правило, редакції зрештою починають висвітлювати радикальні акції оозахисників, хоча, звичайно, і роблять це в різко негативному ключі. Однак інформаційне визнання самого факту протестної акції на підконтрольному владі телеканалі і в проурядової газеті часто стає серйозним успіхом для зоозахисної спільноти.
Проблема надлишкової кількості безпритульних тварин на вулицях пострадянських міст і поселень породила масових псевдо-захисників тварин - це ті, хто спекулють тваринами і проблемою, культивуючи її в суспільній думці, як безвихідь. Що зпровокувало радикальні акції масового отруєння і вбивства тварин атизоозахисників - догхантерів http://www.youtube.com/watch?v=tAtHLuOSuU8 http://www.youtube.com/watch?v=JGbPYZ--LDg , в ході яких активісти ціього угрупування створили свій сайт і зібрали широку аудиторію (тільки в Києві біля тисячі) активних садистів, що не тільки привернули широку увагу ЗМІ (причому як в негативному чи позитивному, так і критичному ключі), а й фактично зробили догхантерство суб'єктом соціально-політичного процесу в громадській думці. Адже давно відомо, що ті хто знущається над тваринами – є ненависниками людей і садистами. http://www.youtube.com/watch?feature=endscreen&NR=1&v=uvKaTFJ9hBc
3. Прямий громадянський тиск на нелояльні ЗМІ.
Нерідко результат для отримання інформаційних майданчиків у нелояльних ЗМІ дає тактика пікетування редакцій і офісів газет і телеканалів, які або замовчують діяльність зоозахисних процесів, або висвітлюють її тенденційно, в явно негативному ключі. Апеляція до редакторів з вимогою об'єктивності у висвітленні зоозахисної ситуації на меті започаткування діалогу з керівництвом ЗМІ. Мітингувальники можуть виступати з різкими гаслами, закликаючи керівників газет і телеканалів сісти за стіл переговорів з лідерами зоозахисного руху, щоб досягти компромісу. Щоб припинити скандал навколо свого ЗМІ, що завдає удару по його репутації і тягне за собою втрату довіри з боку населення, представники редакції будуть змушені почати діалог з олідерами вуличних зоозахисних акцій і піти на деякі поступки в редакційній політиці.
4. Охоплення чужого інформаційного сліду.
Зоозахисна опозиція в умовах авторитарного режиму об'єктивно перебуває під тиском адміністративного ресурсу і в інформаційній блокаді. Це природним чином позбавляє зоозахист стандартних механізмів формування інформаційних приводів. Виходячи з цього, зоозахисні організації досить часто беруть на озброєння тактику охоплення в чужому інформаційному сліді.
Охоплення чужого інформаційного сліду методом організації вуличного зоозахисного протесту полягає в тому, що при проведенні публічного заходу, наприклад міською радою, яке привертає увагу ЗМІ та громадськості, лідери зоозахисники організовують вуличний зоозахисний протест безпосередньо в рамках цього заходу. Таким чином, зоозахист формує додатковий інформаційний привід, який стає нерозривно пов'язаний з інформаційним приводом, який формується владою.
Це дає можливість публічно зафіксувати свою позицію щодо запропонованого останніми питання політичного порядку денного.
Найбільш ефективний формат вуличного зоозахисного протесту для охоплення чужого інформаційного сліду - PR-маневр, про суть якої докладніше йтиметься нижче.
продовження слідує.....
Комментариев нет:
Отправить комментарий